ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
79008‚ м. Львів‚ вул. Просвіти, 4а; тел./факс 261-63-54, е-maildonloda@ukr.net, код ЄДРПОУ 38557639
|
13.01.2021 р. № 07-08/52
на № від _______________ |
Керівникам органів управління освітою Керівникам закладів вищої освіти Директорам закладів професійної (професійно-технічної) освіти Директорам закладів загальної середньої освіти Завідувачам закладів дошкільної освіти |
Про відзначення пам’ятних дат та ювілеїв у 2021 році
З метою національної консолідації та формування історичної свідомості української молоді, збереження національної пам’яті таефективного планування виховної і краєзнавчої роботи департамент освіти і науки пропонує перелік найважливіших подій вітчизняної історії та ювілеїв видатних осіб, пов’язаних з нашим краєм, для відзначення у 2021 році в закладах освіти області із залученням батьків та громадських організацій.
Пропонований перелік укладено на основі таких нормативно-правових актів:
- Закон України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті”від 9 квітня 2015 року № 314-VІІІ.
- Указ Президента України “Про відзначення 30-ї річниці незалежності України”від 21 жовтня 2020 року №459/2020.
- Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки та підготовку заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи”від 9 грудня 2020 року №556/2020.
- Постанова Верховної Ради України від 16 грудня 2020 року № 1092-ІХ «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році».
Пропонуємо, організовуючи тематичні заходи та дослідження, акцентувати увагу на участь в пам’ятних подіях земляків, пов’язаностівидатних осіб з рідним краєм, Львівщиною, внеску земляків у розвиток української науки, освіти, мистецтв, творення національної державності.
Ряд пам’ятних дат та ювілеїв 2021 року пропонуємовідзначити на локальному рівні, у тих громадах і закладах освіти, з якими безпосередньо пов’язана названа нижче подія чи певний відрізок життя видатної особистості.
Рекомендуємо закладам освіти розробити і затвердити плани заходів на відзначення названих далі та інших, обраних учасниками освітнього процесу,пам’ятних дат і ювілеїв.
Очікувані результати проведених заходів:
Ø глибші знання про ключові події історії, життя та діяльність політичних, громадських, військових, культурних діячів, пов’язаних з процесами українського культуро- та державотворення;
- розуміння тяглості українських культуро- і державотворчих традицій, актуальності ідей соборності та суверенності держави;
- розвиток вмінь та формування навичок, потрібних для проактивної позиції громадянина/громадянки України;
- активізація пізнавального інтересу учнів до культуро- і державотворчої діяльності, історії та культури рідного краю;
- посилення почуття патріотизму, волі відстоювати інтереси української нації та держави.
Пам’ятні дати та ювілеї Львівщини:
І.30-річчя незалежності України
24 серпня 1991 року внаслідок прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України було фактично відновлено Українську державу, проголошену ІІІ та ІV Універсалами Української Центральної Ради. На Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року українці підтвердили прагнення жити в незалежній державі, зробивши її незворотнім фактом історії.
Цьогоріч відзначаємо низку подій, пов’язаних із становленням та розбудовою української державності:
28 червня – 25 років із дня ухвалення Верховною Радою України Конституції України (28.06.1996);
30 червня – 80 років із дня, коли у Львові та краю Організація українських націоналістів (ОУН(б)) проголосила Акт відновлення Української Держави (30.06.1941);
24 серпня – 30 років із дня ухвалення Верховною Радою України Акта проголошення незалежності України (24.08.1991);
2 вересня – 25 років із дня введення в обіг національної грошової одиниці – гривні (02.09.1996);
16 жовтня – 25 років із дня заснування Конституційного Суду України (16.10.1996).
1 грудня – 30 років із дня проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження незалежності України (01.12.1991);
6 грудня – 30 років із дня створення Збройних Сил України (06.12.1991).
Для відзначення подій, пов’язаних з становленням і розбудовою української державності, формуванням і розвитком місцевого самоврядування та з метою засвідчити повагу до державотворчої праці й подвигу борців за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, протягом 2021 року доцільно реалізувати інформаційні, наукові, просвітницькі та культурні проекти, присвячені історії здобуття Україною незалежності та 30-й річниці цієї події, видатним діячам українського державотворення, оборонцям Батьківщини, які сьогодні відстоюють суверенітет і територіальну цілісність держави.
На обласному рівні заплановані: Літня школа ідей для учнів з нагоди 30-річчя незалежності України (березень-серпень), учнівська науково-практична конференція «Україна: кроки державотворення»(травень), творчий учнівський конкурс «Тобі, Україно, наші таланти, знання зусилля» (серпень-грудень), тематична виставка учнівських та студентських творчих робіт «Твої перші 30» (учасники – учні ЗП(ПТ)О, ЗПВО та ЗВО; серпень-вересень), одноденні учнівські та студентські екскурсії по історичних місцях області (вересень-жовтень), он-лайн флеш-моб «Пишаюсь своєю Україною» (серпень-жовтень).
У закладах освіти під названі дати можна визначити, наприклад, Днінаціональної державності, що проводитимуться під гаслом «За демократичну Україну!».
ІІ.Дні пам’яті
35-ті роковини від дня вибуху на атомній електростанції під Чорнобилем (26. 04. 1986; Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф – 26.04. 2021)
80-і роковини від початку масових розстрілів політичних в’язнів в західноукраїнських тюрмах НКВС, а згодом в інших регіонах України (22 червня 1941)
80-ті роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29-30.09.1941, День пам’яті – 29.09.2021).
80-і роковини початку Голокосту на теренах Львівщини (30 червня – 2 липня – Львівський погром, жовтень – створення Яновського табору примусової праці(нім.Zwangsarbeitslager Lemberg-Janowska), листопад – створення гетто у Львові таДрогобичі);
100-ті роковини від початку масового штучного голоду 1921-1923 років в Україні (День пам’яті – 27.11.2021);
75-ті роковини від початку масового штучного голоду 1946-1947 років в Україні (День пам’яті – 27.11.2021).
Спільним для перелічених та інших подібних трагедій в історії України є злочинне зловживання владою тих, хто мимоволі або свідомо до них спричинився, – керівників нацистської Німеччини, СРСР, очільників силових структур і наукових установ, усіх, відповідальних за рішення, що обернулись для людей смертю, втратою здоров’я, зламаною долею. Наслідки породжених їхніми рішеннями подій стали драматичними уроками не тільки для українців, для всього людства, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей, екологічну безпеку планети.
Названі роковини – привід згадати людей, які стали жертвами трагічних подій та процесів, вшанувати борців з тоталітаризмом, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ціною власного життя або здоров’я ці люди оплатили шанс на життя мільйонів. Вічна пам’ять їм, низький уклін від жителів Львівщини, українців та всього людства.
Вшанування пам’яті жертв масових репресій, голодоморів, Голокосту та радіаційних аварій і катастроф може відбуватися, наприклад, у форматі:
– жалобних заходів на місцях масових страт дітей та дорослих на Львівщині;
– публікацій, пов’язаних з цими подіями,авторства учасників освітнього процесуна шкільних сайтах, в інших засобах інформації, доступних учням та студентам, у місцевих ЗМІ про людей, які чинили опір тоталітаризмові, наприклад, про учасників селянських повстань, героїв УГА та УПА, зокрема, й бійців Жидівського Куреня УГА, євреїв-лікарів УПА, монахів, священників та мирян, які визнані «Праведниками Народів Світу»;
– інформаційного чи художнього марафону історій очевидців подій з хештегом на сторінці заходу тощо.
ІІІ. Відомі події історії:
425 років із часу укладення Берестейської унії (1596).
Церковна угода, згідно з якою більшість ієрархів Київської митрополії на чолі з Митрополитом Київським вийшли з-під канонічної підлеглості Константинопольському патріархату та приєднались до Римо-католицької церкви, була однією з кількох спроб подолати розкол на західну католицьку і східну православну Церкви. Утворена тоді Унійна церква в XIX—XX ст. стала наріжним каменем української ідентичності в Галичині та Закарпатті. Єпископи та священники Греко-католицької церкви, названої так у 1774 році за рішенням імператриці Марії-Терезії, були безпосередніми учасниками культурного, політичного, економічного відродження українського народу. Достатньо назвати імена митрополитів УГКЦ Михайла Левицького (1774-858), під патронатом якого діяло перше українське просвітницьке «Товариство греко-католицьких священиків» (1816), Андрея Шептицького (1865-1944), який заснував Український національний музей (1905) та Львівську греко-католицьку богословську академію (1928), відстоював ідею Українського університету у Львові, сприяв діяльності приватних українських шкіл, товариств «Просвіта», «Рідна школа», НТШ, об’єднання «Луг», «Пласт» тощо, а ще Йосифа Сліпого (1892-1984), який підтримав проголошений у Львові 30 червня 1941р.Акт відновлення Української держави, і Любомира Гузара (1933 – 2017), який благословив Революцію Гідності (звернення Групи «Першого грудня» «Не бійтеся»від 30.11. 2013р.).
Сьогодні УГКЦ — найбільша католицька церква в Україні та найбільша східна католицька церква у світі (понад 5,5 мільйонів вірян). «… підкреслювати важливість вселенського сопричастя нашого Київського християнства з братами і сестрами – православними, католиками всього світу – є місією УГКЦ» (з інтерв’ю Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, в ефірі телеканалу «Україна-24»).
Для відзначення річниці укладення Берестейської унії організувати спеціальну зустріч з ієрархами церкви та дослідниками цієї теми.
У закладах освіти доречною буде, наприклад, онлайн-екскурсія місцями пам’яті, яку підготують і в прямому ефірі презентують учні/студенти.
140 років з дня створення у Львові освітньо-педагогічного товариства «Рідна Школа» (1881).
Товариство «Рідна Школа», засноване як «Руське товариство педагогічне», з 1912-го називалось Українським педагогічним товариством, а в 1926-му змінило назву на «Рідна Школа». До Першої світової війни УПТ переважно відкривалоукраїномовні школи (початкові та середні), а також курси підготовки сільської молоді до гімназій та учительських семінарій. В умовах польського авторитаризму «Рідна Школа» стала ідейним і організаційним центром українського приватного шкільництва в Галичині, вела боротьбу за українську школу. Товариство організовувало курси для неписьменних, відкривало бібліотеки, нарощувало мережу бурс (пансіонів) і видавничу діяльність. 2-3 липня 1935 року Товариство організувало у Львові І Український Педагогічний Конгрес, а в червні 1938 — Першу Українську Педагогічну Виставу. Зусиллями рідношкільців щороку перед закінченням навчального року у Львові і по більших містах відбувалися Свята Молоді.
Ліквідоване комуністами 1939 року Товариство відновило свою діяльність у березні 1991 р. як Львівське крайове товариство «Рідна школа». Відзначення ювілею на обласному рівні відбуватиметься на основі спланованих цим товариством заходів.
На рівні закладу освіти цікавою для учнів/студентів може бути, наприклад, театральна оживлена вистава, в якій українські педагоги Анатоль Вахнянин, Омелян Огоновський, Омелян Партицький, Омелян Савицький, Роман Заклинський, Дмитро Вінцковський, священики Іван Величко, Володислав Бачинський, редактор газети “Діло” Володимир Барвінський та інші українські громадські діячі розкажуть про Рідну Школу. Доречно також публічно представити учнівські та студентські наукові розвідки з історії шкільництва на рідних теренах, роль учителів у формуванні культурно-просвітницьких організацій.
75 років з дня створення Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) (04.11.1946).
ЮНЕСКО як міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, офіційно існує з 4 листопада 1946 року. Тоді набрав чинності (після ратифікації двадцятьма країнами) Статут Організації, підписаний 16 листопада 1945 р. представниками 44 держав на установчій конференції у Лондоні. Станом на сьогодні ЮНЕСКО об’єднує 193 країн-членів та 11 асоційованих членів. Штаб-квартира Організації розташована у Парижі (Франція). Україна є членом цієї організації з 1954 року.
Місія ЮНЕСКО – забезпечення доступу кожного до якісної освіти, збереження культурної і природної спадщини, захист рівної поваги до усіх культур та свободи висловлювань як фундаментального права і необхідної умови демократії.
Популяризувати діяльність ЮНЕСКО та розкрити важливість місії цієї організації можна, наприклад, організувавши на рівні громади/району:
– спільні акції (вчителі та учні, викладачі та студенти) опису та порятунку пам’яток історії та культури рідного краю;
– екскурсії до шедеврів архітектури;
-конкурс художніх робіт (картини, світлини) про пам’ятки архітектури, природи тощо.
Організовуючи заходи, учасникам освітнього процесу важливо пояснити, що членство України в ЮНЕСКО – це:
– залучення інтелектуального потенціалу країни до загальносвітових процесів у сферах науки, культури, освіти;
– популяризація у світі української культурної спадщини і традицій, освітнього та наукового потенціалу;
– допомога у захисті та збереженні культурної та природної спадщини. У Списку світової спадщини ЮНЕСКО поруч з іншими видатними українськими культурними і природними цінностями, що становлять надбання усього людства, є історичний центр Львова та дерев’яні церкви в українських і польських Карпатах.
- IV. Ювілеї видатних особистостей:
820 років із часу народження короля Данила Романовича (1201-1264)
Король Руський, великий князь Київський, князь Галицький, володар Галицько-Волинської держави, далекоглядний політик, дипломат і реформатор, Данило першим спробував покінчити із залежністю від монгольських завойовників. Відновив і розбудував створену його батьком Романом державу. Розбив галицьку боярську опозицію під проводом Ростислава Михайловича та угорсько-польських інтервентів у битві під Ярославом (1245). 7 жовтня 1253 року був коронований в м. Дорогичині повноважним представником папи Інокентія IV.Втрутився в боротьбу за володіння Австрією (1252—1253), одруживши сина Романа з герцогинею Гертрудою. Данило – фундатор міста Львова.
На обласному рівні заходи з відзначення ювілею розробляє ГО «Благодійний мистецький фонд імені короля Данила» (очільник –Народний художник України Мирослав Откович) та інші наукові й освітні фундації.
У закладі освіти можна, наприклад, організувати костюмоване театралізоване дійство творчої групи на відкритому просторі (дошкільнятиа та учні молодшої школи) або реконструювати одну з битв Данила Романовича (старші школярі та студенти)
Відзначення ювілею має не тільки популяризувати постать короля Данила, а й привернути увагу до діяльності українських державотворців від часів Русі-України до сучасності, спонукати обмислити, які якості має мати державний діяч, у чому полягає його місія.
425 років із дня народження Петра Могили (31 грудня 1596 – 1 січня 1647).
Молдавський боярин, видатний церковний, освітній та політичний діяч, засновник Києво-Могилянської Академії, який отримав базову освіту у Львівський братській школі,заснованій 1586 року для протидії полонізації та окатоличенню русинів-українців. Петро Могила багато років підтримував тісні зв’язки з Львівським братством, допомагав йому матеріально.
Окрема програма ювілейних заходів по вшануванню освітянської та громадської діяльності у Львові Петра Могили буде запропонована Радою «Товариства українських наукових викладів імені Петра Могили».
150 років із дня народження Лесі Українки (Лариса Петрівна Косач-Квітка; 25 лютого 1871 – 1 серпня 1913)
Геніальна українська письменниця, перекладач, етнограф та культурна діячка, творче життя якої було тісно пов’язане з Галичиною та її «столицею» – Львовом. Її першою публікацією був вірш, надрукований 1880 року в львівському журналі «Зоря». Поетесі тоді було 9 років. Чимало інших творів Лесі Українки теж побачили світ у львівських часописах. У 1891 року Лариса Косач уперше відвідала Львів, познайомилася та здружилася з Іваном Франком, Василем Стефаником, Михайлом Павликом, Осипом Маковеєм. Вона активно співпрацювала з галицькими українськими фундаціями: товариством «Просвіта», Науковим товариством Шевченка, Ставропігійським Інститутом та іншими.
Заходи по вшануванню пам’яті Лесі Українки мають статус загальнонаціональних. Департамент пропонуєпедагогам, студентам і учням зібрати й науково опрацювати інформацію про зв’язки поетки з Львівщиною, її публікації у львівських україномовних виданнях, співпрацю з видатними діячами культури та з науковими фундаціями підавстрійської Галичини. Кращі матеріали увійдуть в книгу, присвячену 140-річчю початку публікацій поезій Лариси Косач у львівських україномовних виданнях, якуготує видавництва « Левада». У книзі як додаток буде поміщено й надані учасниками цього проєкту унікальні документи, що розкривають зв’язки Лесі Українки з Галичиною.
Ті, хто долучиться до проєкту, зможуть також презентувати свій наробок на щорічних студентських конференціях у закладах вищої і передвищої освіти, узявши участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт, який організовує Мала академія наук та на інших заходах.
Популяризувати постать і творчість Лесі Українки у закладах освіти Львівщини можна, наприклад, провівши учнівський/студентський фестиваль «Лісова пісня», учасники якого зможуть продекламувати вірш поетки, виконати її улюблені пісніабо пісні на її слова, проявити себе як актор/актриса, художник/художниця, костюмер/костюмерка, режисер вистави/сценки за мотивами її драматичного твору та ін.
150 років із дня народження Володимира Гнатюка (9 травня 1871 – 6 жовтня 1926).
Етнограф, фольклорист, громадський діяч, літературознавець, перекладач, вчений народився на Тернопільщині. 1894 р. вступив на філософський факультет Львівського університету (слов’янська філологія). З цього часу його життя пов’язане з Львовом.У роки навчання почав серйозно студіювати фольклористику та етнографію, його перші праці вийшли у львівських часописах «Житє і слово», «Народ» та ін. Всього опубліковано майже 1000 наукових праць. До кінця життя був вченим секретарем Наукового товариства Шевченка.
Вшанування пам’яті В. Гнатюка відбуватиметься насамперед на рівні наукових інституцій області: Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Інституту народознавства НАН України, ЛНУ ім. І.Франка, Наукового товариства імені Шевченка та ін..
130 років із дня народження Євгена Коновальця (14 червня 1891-23 травня 1938)
Військовий та політичний діяч, полковник Армії УНР, командант Української військової організації (УВО), перший голова Організації українських націоналістів, ініціатор її створення народився у с. Зашків (Львівська громада), у вчительській родині. Як австрійський військовий брав участь у боях на г. Маківці, в червні 1915-го потрапив до російського полону. Не будучи професійним військовим Євген Коновалець очолив полк (далі – корпус) Січових Стрільців, сформований з військовополонених українців – підданих австрійського цісаря та наддніпрянців. Ця військова формація відіграла визначальну роль в подіях Української революції.
Вшанувати пам’ять Є. Коновальця учні/студенти можуть, наприклад, відвідавши Музей Євгена Коновальця у с. Зашків (відділення Львівського історичного музею) та взявши участь у традиційному для Львівщини «Святі героїв» (23 травня).
100 років з дня народженняПетра Яцика (7 липня 1921- 1 листопада 2001).
Канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп. Родом із с. Верхнє Синьовидне(Сколівська громада). Закінчив семилітню сільську школу, працював помічником машиніста. Під час війни співпрацював з партизанами УПА. З 1944 року – в Німеччині. Закінчив Український технологічно-господарський інститут у Регенсбурзі (1947). З 1949 року – у Канаді: власник і президент приватної будівельної фірмиPrombank Investment Limited (P. Jacyk Group) та засновник Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів». Щедро фінансував Український науковий інститут Гарвардського університету, Енциклопедію українознавства, Канадський інститут українських студій, Міжнародний конкурс знавців української мови та інші українознавчі проєкти на Заході та в Україні.
Найкращим способом вшанувати пам’ять П.Яцика для учнів та студентів Львівщини була б активна участь і високі результати у ХХІ Міжнародному конкурсі з української мови його імені. Окрему програму готує також Сколівська територіальна громада.
165 років із дня народження Івана Франка (27 серпня 1856 – 28 травня 1916)
Видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, громадський і політичний діяч, один з «титанів українського відродження». Родом з с. Нагуєвичі (Дрогобицька громада). Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. І.Франко був одним із перших професійних українських письменників, тобто заробляв на життя літературною працею.
Основні заходи до ювілею Каменяра відбудуться у Домі Франка (Музей І.Франка у Львові) та в музеї-садибі І. Франка в Нагуєвичах. Департамент освіти планує вшанувати пам’ять письменника обласним конкурсом на краще знання іноземних мов, якими володів Іван Франко.
У закладах освіти також можна провести приурочені до ювілею фестивалі та конкурси на знання творчості Каменяра, презентації учнівських або студентських розвідок, що популяризують його науковий і літературний доробок, політичну позицію, погляди на життя, організувати відвідування названих музеїв.
210 років із дня народження Маркіяна Шашкевича (6 листопада 1811– 7 червня 1843).
Священник Греко-католицької церкви, письменник і творець українського відродження в Галичині був родом з с. Підлисся (Золочівська громада). Навчався у початковій школі в Білому Камені (Золочівська громада), домініканській гімназії, університеті та духовній семінарії у Львові. Першу промову перед представниками духовної влади та запрошеними гостями українською мовою виголосив 1836 року в музеї семінарії. Під час навчання в семінарії М.Шашкевич разом з Я. Головацьким та І. Вагилевичем згуртували національно свідому молодь в гурток за відродження українськоїнародної мови в письменстві й церковних проповідях, відомий як Руська трійця. Результатом їхньої діяльності була підготовка рукописів збірників «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які не пропустила цензура, та альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який вдалось видати в Будапешті (Угорщина). З 1838 р. був парафіяльним священиком у селах Львівщини: спочатку – в Гумниськах (Буська громада), потім – в Нестаничах (Радехівська громада) і Новосілках (Буська громада).
Вшанування пам’яті Маркіяна Шашкевича на Львівщині на основі пропозицій Західного наукового центру НАН України та МОН України передбачає участь в «Шашкевичівських читаннях» (листопад), а також навчальні екскурсії за маршрутами «Львів часів М.Шашкевича», «Срібний камертон о. Маркіяна», «Місцями М.Шашкевича у Львові» та інших, зокрема таких, що передбачають відвідини музеїв Будителя та пам’ятного хреста на Білій горі.
- V. Ювілеї провідних освітян Львівщини
150 років із дня народження Юліана Дзеровича (3 січня 1871 – 8 квітня 1943).
Священик Української греко-католицької церкви, галицький педагог і освітньо-культурний діяч родом з с. Смільне (Бродівська громада). Початкову освіту здобув у народній школі в с. Товмач (Кам’янка-Бузька громада) та «німецькій» гімназії у Львові. Був душпастирем у м. Миколаєві (Миколаїввська громада), викладав у гімназії в Бродах, пізніше – в Стрию, учительській чоловічій та жіночій семінаріях, у Львівській греко-католицькій духовній семінарії Богословської академії. Ю.Дзерович – директор Української жіночої учительської семінарії, заступник голови товариства «Рідна школа», останній голова Головного Товариства «Просвіта» у Львові, автор посібників «Катехитика» та «Педагогіка».
165 років із дня народження Софії Русової (уроджена Ліндфорс; 18 лютого 1856 – 5 лютого 1940)
Видатна українська вчена, теоретик і практик педагогіки, громадсько-політична діячка шведсько-французького походження, яка в часи УНР, керуючи міністерським відділом дошкільної та позашкільної освіти, активно займалася дерусифікацією шкіл, організацією курсівукраїнознавства, підготовкою шкільних підручників. У міжвоєнний період за її рекомендаціями працювали українські дитячі садки та школи на західноукраїнських землях. Зі Львовом С. Русову пов’язує тісна співпраця з місцевими громадсько-політичними діячами, зокрема з членкинями «Союзу українок». Коли у 1937 році, під головуванням Мілени Рудницької, було засновано загальноукраїнське об’єднання жіночих організацій у складі Світового союзу українок з осередком у Львові, Почесним головою цього об’єднання обрали Софію Русову.
175 років із дня народження Івана Верхратського (26 квітня 1846 – 29 листопада 1919)
Засновник українського природознавства, видатний науковець-натураліст, автор перших україномовних підручників з природничих наук, мовознавець, етнограф, педагог, письменник, громадський діяч та просвітитель. Життя І.Верхрадського, починаючи з 5-річного віку, пов’язане з Львівщиною.
Для вшанування пам’яті І. Верхрадського з ініціативи департаменту освіти і науки його ім’я отримають обласні премії переможцям учнівських олімпіад з природничих наук. У закладах освіти доцільно організувати спільні наукові викладацько-студентські та вчительсько-учнівські конференції, семінари тощо.
Заходи на вшанування пам’яті видатних українських педагогів розробляє Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти спільно з обласним Будинком вчителя та Освітньо-методичним центром ім. о. Юліана Дзеровича. Мета – привернути увагу до актуальних питань освітньої діяльності та збагатити львівську педагогічну громадунаціональним педагогічним досвідом, розвивати потяг учителів і батьків до активного громадського життя,.
VІ. Пам’ятні дати та ювілеї локального рівня
765 років із часу першої писемної згадки про місто Львів (1256);
950 років із часу першої писемної згадки про місто Старий Самбір (1071);
400 років із часу Хотинської битви (липень – жовтень 1621). Результат битви визначили українські козаки, очолювані уродженцем с. Кульчиці (Ралівська громада Львівської області) та колишнім студентом Львівської братської школи, гетьманом Петром Конашевичем Сагайдачним;
250 років із часу заснування астрономічної обсерваторії у місті Львові (1771). Одна з найстаріших, заснована 27 квітня 1771 р. при Єзуїтському колегіумі. Нині – астрономічна обсерваторія як науково-дослідна установа Львівського національного університету імені Івана Франка;
125 років із часу початку кінематографа в Україні (1896). Кінопоказ відбувся 2 грудня в приміщенні львівського Пасажу Єфраїма Гаусмана (зведений у 1893 – 1895; тепер – проїзд Крива Липа), вхід до якого був з найсучаснішого наприкінці ХІХ ст. готелю Львова «Гранд-готелю»;
100 років із дня заснування Українського Вільного Університету (17.01.1921). Єдиний у світі вищий навчальний заклад поза межами України з українською мовою навчання. Ініціатори його заснування українські професори істуденти університетів Російської та Австро-Угорської імперій, які після Першої світової війни й Українських визвольних змагань опинилися в еміграції. Серед засновників і професорів визначні львівські вчені: Олександр Колесса, що був родом з Ходович (Стрийська громада), професор Львівського університету (1898-1918; отримав посаду, на яку претендував І. Франко); Степан Рудницький, родом з Перемишля, навчався в Львівському університеті та викладав у львівських гімназіях; Володимир Старосольський, родом зі Станіславова (тепер – Івано-Франківськ), випускник Львівського університету, доктор права, активний учасник національного руху, який свідомо обрав українську ідентичність (рідна мова – польська); Іван Мірчук, філософ та історик, родом зі Стрия, випускник Стрийської гімназії, державний секретар ЗУНР, інші. З 1945 року цей приватний український університет розташований у Мюнхені (ФРН);
75 років із часу заснування Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського (1946);
75 років із часу заснування Львівської національної академії мистецтв (1946).
130 років з дня народження Степана Шаха (1891-1978). Український педагог, громадський діяч, дійсний член НТШ. Народився у Куликові на Львівщині. Учасник національно-визвольних змагань 1918-1919рр., поручник УГА, професор Академічної гімназії у Львові, у 1920-1932 рр. – секретар Головного виділу товариства «Просвіта» у Львові. З 1932 по 1939 рік – директор Української чоловічої гімназії у Львові. З 1944 року в еміграції, викладав класичну філологію у німецьких державних гімназіях ФРН. Папою Павлом VI відзначений титулом Лицаря-Командора Ордену св.Сильвестра Папи за працю для Української католицької церкви.
100 років від дня народженняІвана Керницького (псевдо: Крилатий; 1921-1947), районного провідника ОУН на теренах Бібреччини та співорганізатора куреня «Леви». Родом І. Керницький з с. Підмонастир (Бібрська громада), закінчив торговельну школу у Львові. 1940 року як член ОУН склав присягу на могилі сотника Ю.Головінського в с. Великі Глібовичі (Бібрська громада). З 1942 по 1947 перебував у підпіллі. Курінь «Леви», до якого належав Крилатий, складався з трьох сотень по 150 вояків у кожній. Від листопада 1946 до дня смерті перебував у криївці в лісі між селами Долішня і Горішня Гавареччина (Золочівська громада), де готував вишкільні матеріали та антивиборчу агітаційну літературу. До 65-річниці УПА цю криївку відновили як музей та частину меморіального комплексу.
140 років із дня народженняАнтіна Лотоцького (1881-1949), громадського діяча, письменника, видавця, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. 1912 року, учні та вчителі Рогатинської гімназії з ініціативи А.Лотоцького здійснили мандрівку «Пішки на гору Маркіяна» (с. Підлисся, Золочівська громада), присвячену 100-річчю будителя Галичини Маркіяна Шашкевича;
150 років із дня народженняЛеся Мартовича (справжнє ім’я та прізвище – Олекса Мартович; 1871-1916), письменника, юриста, громадського діяча. Походив з давнього єврейського роду, закінчував Дрогобицьку гімназію та Львівський університет, редагував львівську газету «Хлібороб» (1893), далі – «Громадський голос» (1897-1898). Працював у Львові, Дрогобичі, Городку, Стрию, систематично друкувався у львівських газетах і часописах. Останні роки жив у с. Зарубани (Яворівська громада), помер у с. Зубейки, похований у селі Монастирок (Магерівська громада);
110 років із дня народженняМихайла Сороки (1911-1971), громадського та політичного діяча, члена ОУН. Родом з Тернопільщини, у Львові з 1938 р., відколи одружився з Катериною Зарицькою, теж активісткою ОУН, яка щойно відбула ув’язнення за вироками, винесеними на Варшавському та Львівському процесах (1935-1936), у майбутньому – зв’язковою Головного Командира УПА Романа Шухевича. У січні 1940 року вступив на перший курс «Львівської політехніки», паралельно працював «бібліотекарем і рисівником при бібліотеці фізико-математичного факультету Львівського університету», а з березня того ж року почав навчатися на мистецьких курсах. 1940 року М. Сорока став членом Крайової Екзекутиви ОУН. Того ж року його та дружину арештували органи НКВС. По дорозі на заслання дізнався, що у Львівській в’язниці — «Бригідках», де була ув’язнена дружина, народився син Богдан (нині – відомий художник-графік);
140 років із дня народженняМарійки Підгірянки (справжнє ім’я та прізвище – Марія Ленерт-Домбровська; 1881-1963), поетеси. По матері М.Ленерт була українкою, а по татові — німкенею. Творити розпочала у підлітковому віці. Публікувалася у львівських журналах. 1900 року екстерном успішно склала іспити в учительській семінарії у Львові. Відтоді 40 років викладала в селах Прикарпаття і Закарпаття. Останні роки її життя минули в селищі Рудно біля Львова;
130 років із дня народженняСофії Галечко (1891-1918), громадської та військової діячки, хорунжої Українських січових стрільців. Навчалась у Самбірській народній гімназії. Брала участь в українському молодіжному русі, була членом «Пласту». На початку Першої світової війни добровільно вступила до легіону УСС, була санітаркою, розвідницею, стрільцем, четарем. Відзначилася в боях у Карпатах та за г. Маківку, нагороджена двома срібними відзнаками «Медаль за хоробрість»;
100 років із дня народженняОсипа Дяківа (1921-1950), учасника антинацистського Руху Опору, громадського та політичного діяча, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті. Навчався у Львівському університеті (1940), був членом редакційної колегії підпільного журналу «Юнак». Від 1944 р. — член крайового проводу ОУН, редактор підпільних революційних журналів, видань, листівок і звернень. Теоретик і організатор боротьби УПА, автор багатьох публіцистичних праць. Автор відомого гасла «Свобода народам! Свобода людині!». З 1948 р. – крайовий провідник ОУН Львівського краю, член політвиховного відділу при Головній Команді УПА та виконувач обов’язків командира ВО-2 «Буг». Загинув у нерівній боротьбі із загонами НКВС під с. Страдч (Львівська громада). Постановою УГВР нагороджений Золотим Хрестом Заслуги і Срібним Хрестом Заслуги;
170 років із дня народженняІвана Левинського (1851-1919), архітектора, педагога, громадського діяча. Проживав і працював у Львові з 1860-х. Тут закінчив реальну школу й інженерний відділ Технічної академії та отримав ліцензію на будівельну діяльність. Близько 1885 року заснував фабрику будівельних матеріалів (вул. Генерала Чупринки, 58а), потім – ще одну (вул. Шевченка). Дотичний до будівництва медичного факультету Університету (1893-1894), Великого міського театру (1898-1900), готелю “Жорж” (1899-1900), пасажу Міколяша (1899-1901), нового залізничного вокзалу (1901-1904), будинку Товариства взаємних убезпечень «Дністер» (1905-1906) та інших міських кам’яниць. Творець українського архітектурного стилю в Галичині;
150 років із дня народженняФіларета Колесси (1871–1947), етнографа, фольклориста, композитора, музикознавця, вченого, академіка. Народився у місті Добромилі (за іншими даними – у селі Татарське, тепер Піщани. Стрийська громада). З 1878 року навчався у Стрийській школі № 7. Закінчив Львівський університет (1896). Викладав у гімназіях Львова, Стрия, Самбора,українську словесність в Українському таємному університеті. 3 1939 – професор Львівського університету, директор державного музею етнографії у Львові (з 1940), керівник львівського відділу Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії Академії Наук УРСР (з 1940);
150 років із дня народженняВасиля Щурата (1871–1948), літературознавця, поета, перекладача. Родом із с.Вислобоки (Жовтанецька громада). У літературу, науку, громадянське і публіцистичне життя Львова Щурата впровадив Іван Франко. Учителював у державних гімназіях Перемишля, Бродів, Львова (з 1907). Директор приватної жіночої гімназії сестер Василіанок у Львові (1921—1934). 1921-го не присягнув на вірність польській державі. Брав активну участь у боротьбі за Український університет, став ініціатором і першим ректором Львівського таємного університету (1921—1923). Дійсний член НТШ, з 1915 по 1923 був його головою. Останні роки життя працював директором Львівської бібліотеки АН УРСР і професором Львівського університету;
80 років із дня народженняБогдана Ступки (1941-2012), актора, громадського та державного діяча, Героя України. Народився в смт. Куликів (Львівська громада). Закінчив Львівську СШ № 4 (тепер Львівська лінгвістична гімназія). Заочно навчався на філологічному факультеті Львівського національного університету. У 1961р. закінчив акторську студію при Львівському академічному драматичному театрі ім. Марії Заньковецької, у якому пропрацював до 1978 року. Перебрався до Києва на запрошення режисера цього театру Сергія Данченка, якого тоді призначили головним режисером Київського академічного драматичного театру ім. Івана Франка. Протягом 1999 – 2001 років був міністром культури і мистецтв України;
80-і роковини загибеліМиколи Лемика (Лемик-Сенишин; 1915-1941), виконавця атентату проти секретаря консульства СРСР у Львові О. Майлова. Родом М.Лемик з с. Солова (Глинянська громада). Навчався на математично-природничому факультеті Львівського університету. 21(22) жовтня 1933 року за наказом проводу українських націоналістів вчинив замах на знак протесту проти організованого радянською владою Голодомору. Засуджений до смертної кари, яку замінили довічним ув’язненням. Восени 1941 року М. Лемик очолив східну похідну групу ОУН, у жовтні був заарештований і розстріляний нацистами.
110 років із дня народженняРостислава Волошина (1911-1944), полковника УПА, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті. Родом з Рівненщини. Закінчив юридичний факультет Львівського університету. Разом з Романом Шухевичем та Йосипом Позичанюком з весни 1943-го фактично очолював УПА. Був Головою Президії Великого Збору Української Головної Визвольної Ради (11-15.07.1944), що проходив біля с. Недільна (Стрілківська громада). Загинув 22 серпня 1944 року в селі Гаї Бійничі (Дрогобицька громада). Лицар Золотого Хреста Заслуги УПА (посмертно);
100 років із дня народженняВіктора Чукаріна (1921-1984), спортсмена, гімнаста, педагога, чемпіона Олімпійських ігор. Родом з Донеччини. У вересні 1946 року приїхав до Львова та вступив до Інституту фізичної культури (тепер Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського). З 1963 року – доцент, далі – завідувач кафедри гімнастики цього інституту. За час роботи створив власну школу гімнастики. Абсолютний чемпіон Олімпійських ігор (1952, 1956), світу (1954), СРСР (1949 –1951, 1953, 1955), тренер олімпійської збірної СРСР зі спортивної гімнастики;
210 років із дня народженняМиколи Устияновича (1811-1885), письменника, священика, громадського діяча. Походив з м. Миколаєва (Миколаївська громада Львівської області). Закінчив Львівську гімназію (1824—1830) та 2 курси філософського факультету університету. У 1835 р. увійшов до гуртка Маркіяна Шашкевича. Як і М. Шашкевич на свято Покрови виголосив проповідь українською (церква св. Параскеви, 1836). Був парохом у смт. Славське (Славська громада). Один з ініціаторів «Собору руських вчених» (1848), співзасновник товариств «Галицько-руська матиця» (1848) і «Просвіта» (1868).
На обласному рівні вшанування цих та інших знаних осіб у 2021 році відбуватиметься черезпроведення серед педагогічних працівників обласного конкурсу екскурсійних маршрутів «Видатні постаті Львівщини» (наказ департаменту від 17.12.2020 №07-01/435).Серед завдань конкурсу:
– підготовка одноденних автобусно-пішохідних екскурсійних маршрутів до відомих чи маловідомих місць, пов’язаних із життям та діяльністю видатних постатей своєї малої батьківщини, в тому числі новітніх героїв, як до унікального способу глибокого вивчення історії Львівщини;
– привернення уваги органів влади, державних установ, комерційних і некомерційних організацій, широкого кола громадян до збереження та відродження пам’яті про видатних постатей рідного краю (села, ТГ, району);
– видання збірника екскурсійних маршрутів Львівщини.
Рекомендуємо вчителям взяти участь в обласному конкурсі і скористатися переліком ювілеїв визначних постатей локального рівня для підготовки екскурсійних маршрутів.
Заплановано також створення спеціального історичного каналу на одному з популярних соцмедійних застосунків (у YouTube абоTikTok) для розміщення створених учнями і студентами у рамках конкурсу коротких відеофайлів (до 2 хв), які популяризують освіту Львівщини, знайомлять з історією, культурою, людьми, зокрема й відомими особистостями,рідного краю.
Директор департаменту Олег ПАСКА
Лідія Ільків 0974881052
Дарія Шевченко 0963974154
Роман Пастушенко 261-53-39