Про використання усної історії у закладах освіти говорили на онлайн-семінарі
20 та 21 серпня тривав онлайн-семінар «Усна історія: освітня складова» для педагогів, які використовують усну історію у сучасних освітніх практиках. Організатори – команда усноісторичного проєкту #непочуті Музею «Територія Терору» (Львів) та громадська організація «Пост Беллум» (Прага) за підтримки програми «Transition» від Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
52 освітян і освітянок разом з фахівцями і фахівчинями з усної історії говорили про те, як використовувати методологію усної історії у шкільній програмі, а також познайомилися з ініціативами, які удоступнюють усноісторичні інтерв’ю онлайн.
Ева Мікулашкова, координаторка проєкту «Історія наших сусідів» (Чехія), познайомила учасників з діяльністю громадської організації «Пост Беллум», її провідними проєктами, прикладами взаємодії з міською владою, школами та громадою міст Чехії. Також Ева розповіла про основні етапи та «внутрішню кухню» усноісторичного проєкту «Історія наших сусідів» та продемонструвала приклади медіаісторій, створених чеськими школярами.
Оксана Кісь, історикиня, антропологиня, співзасновниця та членка правління Української асоціації усної історії зосередилася на методологічних аспектах усної історії, розповіла учасникам як функціонує пам’ять, які її гендерні особливості і як стимулювати пригадування. Пані Оксана допомогла вчителям сформувати тему дослідження і розповіла, яких респондентів потрібно шукати. Що належить робити і чого не можна робити під час інтерв’ю і у чому полягає етика усноісторичного дослідження.
Команда усноісторичного проєкту #непочуті оповіла про його реалізацію. Христина Рутар, координаторка проєкту, зосередилась на особливостях пошуку потенційних оповідачів та комунікації з ними, мережуванні з іншими проектами та дослідниками/цями. Ганна Заремба-Косович, соціологиня й інтерв’юерка, окреслила основні етапи проведення усноісторичного інтерв’ю та труднощі, які можуть виникати на кожному з них, особливо коли мова йде про роботу із травматичними досвідами. Андрій Усач, історик та інтерв’юер, звернув увагу на важливість сімейних фотоальбомів та приватних архівів оповідачів, розказав про особливості запису інтерв’ю з людьми, які пережили масові депортації, в музейній експозиції – «Вагоні-телятнику».
Результатом семінару стала презентація методичних рекомендацій для педагогів «Історії наших сусідів». Їхня мета – показати нові напрямки роботи з дітьми у царині історії на основі особистих розповідей очевидців, а також про те, як виховувати майбутні покоління істориків та документалістів з цікавістю до історичних питань через «Історії наших сусідів».
Методичні рекомендації для педагогів доступні за посиланням: https://issuu.com/territoryterror/docs/pns_metod_ukr
Семінар відбувся за підтримки програми «Transition» від Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору» – це муніципальна інституція, завдання якої дослідити, осмислити та презентувати трагічні сторінки історії середини XX століття.
#непочуті – це усноісторичний проєкт, у якому команда Музею записує свідчення очевидців історичних подій середини ХХ століття.
Громадська організація «Пост Беллум» – неурядова й неприбуткова організація, заснована 2001 року групою чеських журналістів та істориків, щоб фіксувати спогади очевидців визначних подій ХХ століття і зробити їх доступними широкому загалу.